«Реалізація принципу компетентнісного підходу в профільній
школі»
«Не чекай,що хтось або
щось тобі допоможе; йди і сам розпочинай справу»
(народна мудрість)
Одна з найскладніших проблем, яка
постає перед учнем старшої школи, — вибір майбутньої професії. Вирішення її є
важливою як для юної особистості, так і для батьків і вчителів: від правильного
вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація. Сьогодні
змінилися завдання, які ставляться перед школою та педагогами. Традиційна
модель освіти, спрямована на передачу майбутньому спеціалістові необхідних
знань, умінь і навичок, у наш час втрачає свою перспективність, виникає
необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту
зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас
і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності.
Професійна спрямованість
навчально-виховного процесу, в тому числі в основній школі, у сучасній
педагогічній науці розглядається в контексті сучасної гуманістичної освітньої
парадигми, якою передбачено повну й завершену підготовку учня до життя
здебільшого через розвиток його індивідуальності та становлення особистості.
У Концепції профільного навчання
закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має
функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування
індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у
школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.
Впровадження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно
орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час
професійного вибору в майбутньому. Загальною тенденцією розвитку старшої
профільної школи є її орієнтація на диференціацію, варіативність,
багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної школи.
Простежується наявність чітко
вираженого протиріччя між очікуваннями суспільства щодо поповнення своїх рядів
грамотними фахівцями, які люблять свою роботу, прагнуть до професійного
самовдосконалення і складністю для старшокласників визначитися в безлічі
професій, встановити їхню затребуваність на ринку праці, а також відповідність
своїх домагань здібностям, схильностям і набутим навикам.
На
основі праць В. М. Введенського, А.С. Бєлкіна, В.В.
Нестерова,
Н.В.
Кузьміної в межах компетентнісного підходу як складові
професійно-педагогічної
компетентності вчителя профільної школи виділено
такі
компетенції:
–
соціально-громадянську – вміння визначати власне професійне місце в
суспільстві,
проектувати стратегії власної діяльності з урахуванням
інтересів
та потреб загальноосвітнього навчального закладу та
суспільства
в цілому, проявляти самостійність та ініціативу,
розв'язувати
проблеми в різних життєвих ситуаціях, здатність брати на
себе
відповідальність;
–
спеціально-предметну, що передбачає ґрунтовні знання, кваліфікацію в
галузі
свого предмета, мобільне оперування знаннями, вміння критично
мислити
та діяти, вміння пробуджувати в учнів стійкий інтерес до свого
предмета
і обраного профілю;
–
методично-функціональну – вміння використовувати педагогічно доцільні
методи
і технології навчання у класах різних профілів; володіння
навичками
дослідницької діяльності, реалізації проектної та
інформаційних
технологій;
–
психолого-комунікативну – знання вікової психології, володіння
засобами
особистісного та педагогічного спілкування, культура
спілкування
і педагогічний такт;
–
диференційно-педагогічну як уміння виявляти і розвивати основні якості
особистості
учня, володіння засобами реалізації диференційованого та
особистісно-орієнтованого
підходу;
–
аутопсихологічну – вміння визначати професійний рівень власної
діяльності,
володіння засобами самоаналізу, самоконтролю,
самокерування,
самовдосконалення.
Наприклад,
І.М. Осмоловська так визначає основні напрями зміни змісту
профілюючих
дисциплін у природничих класах:
–
підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу, що передбачає
збагачення
й уточнення поняттєвого апарату, вивчення більшої кількості
законів
і закономірностей, підвищення рівня системності того, що
вивчається;
–
розкриття методологічних знань, оволодіння методами наукового
пізнання;
–
включення до змісту навчального матеріалу завдань, що потребують
дослідницької
діяльності і спрямовані на розвиток спеціальних
здібностей,
розвиток творчого мислення учнів профільних класів,
формування
ціннісного ставлення до процесу пізнання;
–
виявлення у змісті природничо-наукової освіти гуманітарних аспектів:
включення
об'єктів гуманітарних наук і передусім – людини з її
цінностями,
практичною та науковою діяльністю – у певний
культурно-історичний
контекст .
Загальновизнано,
що глибина вивчення змісту навчального матеріалу
визначається
не стільки кількістю виявлених зв'язків між різними
об'єктами
та явищами, скільки ступенем самостійності пізнавальної
діяльності
учнів . Основною метою засвоєння змісту освіти визнається
не
накопичення готових знань, а самостійне оволодіння ними на основі
опанування
учнем прийомів, способів одержання цих знань.
Методична проблема над якою працюю:
“ Формування життєвих компетентностей учнів шляхом
впровадження інноваційних технологій на уроках біології”
Сучасна школа вимагає від учителя творчого підходу до
викладання навчальних дисциплін, пошуку нових форм і прийомів навчальної
діяльності, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів
у навчанні, сприяло розвитку їх життєвих компетентностей та формуванню життєвих
навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної
життєтворчості, а саме:
здобуття життєвого досвіду;
життєве прогнозування;
прийняття рішень та планування дій;
розв’язання життєвих проблем;
самоорганізація та самовиховання.
До складу життєвих
навичок школярів середньої та старшої ланок входять:
організаційні навички;
організаційні навички;
загальнопізнавальні навички;
загальномовленнєві навички;
контрольно-оцінні навички.
ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Інтерактивне навчання
Інформаційно-комунікаційні технології
Інтегровані форми роботи
Життєві компетентності
Елементи проблемного навчання
Елементи технології розвитку критичного мислення
Використання ігрових методів
Інтерактивне навчання
Інформаційно-комунікаційні технології
Інтегровані форми роботи
Життєві компетентності
Елементи проблемного навчання
Елементи технології розвитку критичного мислення
Використання ігрових методів
Список використаної літератури
1. Арефьев
И.П. Подготовка учителя к профильному обучению
старшеклассников // Педагогика. –
2003. - №5. – С. 49-55.
2. Блинов
В.И. Проблемы кадрового обеспечения профильного обучения
(результаты
мониторингово-аналитического исследования)// Профильная
школа. – 2005. – №6. – С.15-21.
3.
Введенский В.Н. Моделирование профессиональной
компетентности педагога //
Педагогика. – 2003. – №10. – С.51-55.
4.
Десятниченко Н. Система підготовки вчителя для роботи в
профільних класах // Директор школи.
–2004. – Лютий (№5). – С.24-27.
5. Дивак Я.
Особливості організації підвищення кваліфікації вчителів
профільної старшої школи //
Післядипломна освіта в Україні. – 2004. –
№1. - С.10-11.
6. Жерносек
І. Профільна школа вимагає нового вчителя // Завуч. –
2003. – Жовтень (№28). – С.17.
7.
Игнатьева Г.А. Модель профессионального развития педагога в
системе НПО // Профессиональное
образование. – 2005. – №11. – С. 2-3.
8. Клименюк
О.В. Технологія наукового дослідження: Авторський
підручник. – К.- Ніжин: ТОВ
"Видавництво "Аспект-Поліграф", 2006. – 308
с.
9.
Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб.
М-ва освіти і науки України. –
2003. – №24. – С.3-15.
Комментариев нет:
Отправить комментарий