Фото робота з обдарованими дітьми

фото робота з дітьми

Найерудованіший природознавець та натураліст | Методичний портал

Найерудованіший природознавець та натураліст | Методичний портал

Портфоліо вчителя

Портфоліо вчителя біології

 «Реалізація принципу компетентнісного підходу в профільній школі»

«Не чекай,що хтось або щось тобі допоможе; йди і сам розпочинай справу»

(народна мудрість)

Одна з найскладніших проблем, яка постає перед учнем старшої школи, — вибір майбутньої професії. Вирішення її є важливою як для юної особистості, так і для батьків і вчителів: від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація. Сьогодні змінилися завдання, які ставляться перед школою та педагогами. Традиційна модель освіти, спрямована на передачу майбутньому спеціалістові необхідних знань, умінь і навичок, у наш час втрачає свою перспективність, виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Професійна спрямованість навчально-виховного процесу, в тому числі в основній школі, у сучасній педагогічній науці розглядається в контексті сучасної гуманістичної освітньої парадигми, якою передбачено повну й завершену підготовку учня до життя здебільшого через розвиток його індивідуальності та становлення особистості.

У Концепції профільного навчання закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Впровадження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час професійного вибору в майбутньому. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної школи.

Простежується наявність чітко вираженого протиріччя між очікуваннями суспільства щодо поповнення своїх рядів грамотними фахівцями, які люблять свою роботу, прагнуть до професійного самовдосконалення і складністю для старшокласників визначитися в безлічі професій, встановити їхню затребуваність на ринку праці, а також відповідність своїх домагань здібностям, схильностям і набутим навикам.

На основі праць В. М. Введенського,  А.С. Бєлкіна, В.В. Нестерова,      

Н.В. Кузьміної в межах компетентнісного підходу як складові 

професійно-педагогічної компетентності вчителя профільної школи виділено

такі  компетенції:

– соціально-громадянську – вміння визначати власне професійне місце в

суспільстві, проектувати стратегії власної діяльності з урахуванням

інтересів та потреб загальноосвітнього навчального закладу та

суспільства в цілому, проявляти самостійність та ініціативу,

розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, здатність брати на

себе відповідальність;

– спеціально-предметну, що передбачає ґрунтовні знання, кваліфікацію в

галузі свого предмета, мобільне оперування знаннями,  вміння критично

мислити та діяти, вміння пробуджувати в учнів стійкий інтерес до свого

предмета і обраного профілю;

– методично-функціональну – вміння використовувати педагогічно доцільні

методи і технології навчання у класах різних профілів;  володіння

навичками дослідницької діяльності, реалізації проектної та

інформаційних  технологій;

– психолого-комунікативну – знання вікової психології, володіння

засобами особистісного та педагогічного спілкування, культура

спілкування і педагогічний такт;

– диференційно-педагогічну як уміння виявляти і розвивати основні якості

особистості  учня, володіння засобами реалізації диференційованого та

особистісно-орієнтованого підходу;

– аутопсихологічну – вміння визначати професійний рівень власної

діяльності, володіння засобами  самоаналізу, самоконтролю,

самокерування, самовдосконалення.

Наприклад, І.М. Осмоловська так визначає основні напрями зміни змісту

профілюючих дисциплін у природничих класах:

– підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу, що передбачає

збагачення й уточнення поняттєвого апарату, вивчення більшої кількості

законів і закономірностей, підвищення рівня системності того, що

вивчається;

– розкриття методологічних знань, оволодіння методами наукового

пізнання;

– включення до змісту навчального матеріалу завдань, що потребують

дослідницької діяльності і спрямовані на розвиток спеціальних

здібностей, розвиток творчого мислення учнів профільних класів,

формування ціннісного ставлення до процесу пізнання;

– виявлення у змісті природничо-наукової освіти гуманітарних аспектів:

включення об'єктів гуманітарних наук і передусім –  людини з її

цінностями, практичною та науковою діяльністю – у певний

культурно-історичний контекст .

Загальновизнано, що глибина вивчення змісту навчального матеріалу

визначається не стільки кількістю виявлених зв'язків між різними

об'єктами та явищами, скільки ступенем самостійності пізнавальної

діяльності учнів . Основною метою засвоєння змісту освіти визнається

не накопичення готових знань, а самостійне оволодіння ними на основі

опанування учнем прийомів, способів одержання цих знань.

Методична проблема над якою працюю:

“ Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках біології”

Сучасна школа вимагає від учителя творчого підходу до викладання навчальних дисциплін, пошуку нових форм і прийомів навчальної діяльності, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів у навчанні, сприяло розвитку їх життєвих компетентностей та формуванню життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної життєтворчості, а саме:

здобуття життєвого досвіду;

життєве прогнозування;

прийняття рішень та планування дій;

розв’язання життєвих проблем;

самоорганізація та самовиховання.

До складу життєвих навичок школярів середньої та старшої ланок входять:

організаційні навички;

загальнопізнавальні навички;

загальномовленнєві навички;

контрольно-оцінні навички.

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Інтерактивне навчання
Інформаційно-комунікаційні технології
Інтегровані форми роботи
Життєві компетентності
Елементи проблемного навчання
Елементи технології розвитку критичного мислення
Використання ігрових методів

Список використаної літератури

1.     Арефьев И.П. Подготовка учителя к профильному обучению

старшеклассников // Педагогика. – 2003. - №5. – С. 49-55.

2.     Блинов В.И. Проблемы кадрового обеспечения профильного обучения

(результаты мониторингово-аналитического исследования)// Профильная

школа. – 2005. – №6. – С.15-21.

3.            Введенский В.Н. Моделирование профессиональной

компетентности педагога // Педагогика. – 2003.  – №10. – С.51-55.

4.     Десятниченко Н. Система підготовки вчителя для роботи в

профільних класах // Директор школи. –2004. – Лютий (№5). – С.24-27.

5.     Дивак Я. Особливості організації підвищення кваліфікації вчителів

профільної старшої школи // Післядипломна освіта в Україні. – 2004. –

№1. - С.10-11.

6.     Жерносек І. Профільна школа вимагає нового вчителя // Завуч. –

2003. – Жовтень (№28). – С.17.

7.     Игнатьева Г.А. Модель профессионального развития педагога в

системе НПО // Профессиональное образование. – 2005. – №11. – С. 2-3.

8.     Клименюк О.В. Технологія наукового дослідження: Авторський

підручник. – К.- Ніжин: ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2006. – 308

с.

9.     Концепція профільного навчання  в старшій школі // Інформ. зб.

М-ва освіти і науки України. – 2003. – №24. – С.3-15.